Для надання допомоги потопаючому рятувальник, не допливаючи до нього 2-3 м, робить вдих, занурюється у воду, бере потопаючого за нижню частину тулуба і повертає спиною до себе. Якщо потопаючий захопив руками рятувальника, останньому необхідно зробити глибокий вдих і поринути у воду - тоді потопаючий, намагаючись утриматися на поверхні води, відпустить рятувальника.
Звільнення від захоплення здійснюється одним із таких способів: при захопленні рук знизу:
рятувальник стискає пальці в кулаки і робить руками ривок вгору, в бік великих пальців потопаючого;
при захопленні рук знизу - ривок руками вниз в сторони (рис. 66);
при захопленні за тулуб спереду: рятувальник упирається долонею в обличчя тонучого і різко відштовхується від нього (рис. 67);
при захопленні за шию ззаду - рятувальник, однією рукою утримуючи кисть «верхньої» руки потопаючого, інший піднімає його лікоть вгору; потім, викручуючи руку, звільняється від захоплення і повертає потопаючого спиною до себе.
Рис. 66
Рис. 67
Після звільнення від захвату проводиться транспортування потерпілого одним із способів:
повернути постраждалого на спину, тримаючи його під пахви або за голову (у нижній щелепі), пливти на спині, працюючи ногами будь-яким способом;
повернути постраждалого на спину, пропустити свою руку знизу йому під пахву і захопити його за підборіддя, плисти на боці, працюючи вільною рукою і ногами;
повернути постраждалого на спину, пропустити свою руку під його руки, захопити «далеку» руку вище ліктя і плисти будь-яким способом.
Рис. 68
Доставивши потерпілого на берег, необхідно негайно надати йому першу допомогу. Якщо потерпілий втратив свідомість, то необхідно розстебнути на ньому одяг і очистити пальцем рот і ніс від піску та мулу. Потім слід видалити воду з дихальних шляхів і шлунка: покласти постраждалого животом на своє коліно і кілька разів долонею надавити на спину (мал. 68). Після цього виконувати штучне дихання одним із таких способів:
покласти потерпілого на спину, закинути йому голову назад і виконати 12-14 вдувань за хвилину «рот у рот»; при відсутності серцевих скорочень одночасно з штучним диханням робити непрямий масаж серця. Накласти долоні одну на іншу і ритмічно, 60-70 разів на хвилину, натискати на нижню третину грудини потерпілого до відновлення самостійної роботи серця;
сісти на землю, ноги нарізно. Посадити постраждалого між ногами (спиною до себе), обхопити його за тулуб, пропустивши руки під пахвами. Сильно стиснути руками нижню частину грудей потерпілого (видих) і відразу ж, припинивши стискання, розвести його руки, до горизонтального положення (вдих); руху повторювати 12-14 разів на хв.
покласти потерпілого на спину, під поперек підкласти валик з одягу. Розкрити йому рот, витягнути назовні мову і встати на коліна біля голови потерпілого. Взявши його за передпліччя, відвести руки за голову (вдих), потім перенести зігнуті в ліктях руки на грудях (рис. 69) і натиснути ними на нижню частину грудей (видих).
Рис. 69
Безпека при навчанні плавання забезпечується:
наявністю і готовністю рятувальних засобів та аптечки; розмежувальних доріжок та іншого обладнання;
перевіркою кількості займаються до входу в воду, у воді і після виходу з води;
призначенням за спостереженням за ними двох - трьох плавців;
забороною навчаним входити у воду і виходити з неї без команди;
навчанням стартовому стрибку при глибині не менше 1,5 м, а при стрибках у воду з 3-метрової вишки - не менше 3-х м;
забороною пірнання і стрибків у воду займаються, які перенесли захворювання середнього та внутрішнього вуха; як виняток, допуском їх до занять плаванням тільки в тому випадку, якщо слуховий прохід закладено ватою, густо змащену вазеліном;
забороною плавання біля вишки під час стрибків у воду; дозволом чергового обучаемому стрибати, не раніше ніж попередній стрибун відпливе від місця входу у воду на відстань не менше 5 м;
навчанням пірнанню тільки зі страхувальним кінцем довжиною 5-6 м з поплавком на одному кінці; ознайомленням займаються зі способом вирівнювання тиску на барабанні перетинки;
при навчанні плаванню в одязі зі зброєю перевіркою правильності підгонки обмундирування та спорядження, а також кріплення підтримуючих предметів; проведенням занять спочатку на глибині 1-1,5 м, а при переході на глибоке місце - уздовж натягнутої мотузки з поплавками;
припиненням занять у воді, якщо у займаються з'явилися ознаки сильного охолодження (озноб, «гусяча шкіра», посиніння губ).
Керівник занять та його помічник зобов'язані знати заходи безпеки та вміти надати першу допомогу потопаючому.
Звільнення від захоплення здійснюється одним із таких способів: при захопленні рук знизу:
рятувальник стискає пальці в кулаки і робить руками ривок вгору, в бік великих пальців потопаючого;
при захопленні рук знизу - ривок руками вниз в сторони (рис. 66);
при захопленні за тулуб спереду: рятувальник упирається долонею в обличчя тонучого і різко відштовхується від нього (рис. 67);
при захопленні за шию ззаду - рятувальник, однією рукою утримуючи кисть «верхньої» руки потопаючого, інший піднімає його лікоть вгору; потім, викручуючи руку, звільняється від захоплення і повертає потопаючого спиною до себе.
Рис. 66
Рис. 67
Після звільнення від захвату проводиться транспортування потерпілого одним із способів:
повернути постраждалого на спину, тримаючи його під пахви або за голову (у нижній щелепі), пливти на спині, працюючи ногами будь-яким способом;
повернути постраждалого на спину, пропустити свою руку знизу йому під пахву і захопити його за підборіддя, плисти на боці, працюючи вільною рукою і ногами;
повернути постраждалого на спину, пропустити свою руку під його руки, захопити «далеку» руку вище ліктя і плисти будь-яким способом.
Рис. 68
Доставивши потерпілого на берег, необхідно негайно надати йому першу допомогу. Якщо потерпілий втратив свідомість, то необхідно розстебнути на ньому одяг і очистити пальцем рот і ніс від піску та мулу. Потім слід видалити воду з дихальних шляхів і шлунка: покласти постраждалого животом на своє коліно і кілька разів долонею надавити на спину (мал. 68). Після цього виконувати штучне дихання одним із таких способів:
покласти потерпілого на спину, закинути йому голову назад і виконати 12-14 вдувань за хвилину «рот у рот»; при відсутності серцевих скорочень одночасно з штучним диханням робити непрямий масаж серця. Накласти долоні одну на іншу і ритмічно, 60-70 разів на хвилину, натискати на нижню третину грудини потерпілого до відновлення самостійної роботи серця;
сісти на землю, ноги нарізно. Посадити постраждалого між ногами (спиною до себе), обхопити його за тулуб, пропустивши руки під пахвами. Сильно стиснути руками нижню частину грудей потерпілого (видих) і відразу ж, припинивши стискання, розвести його руки, до горизонтального положення (вдих); руху повторювати 12-14 разів на хв.
покласти потерпілого на спину, під поперек підкласти валик з одягу. Розкрити йому рот, витягнути назовні мову і встати на коліна біля голови потерпілого. Взявши його за передпліччя, відвести руки за голову (вдих), потім перенести зігнуті в ліктях руки на грудях (рис. 69) і натиснути ними на нижню частину грудей (видих).
Рис. 69
Безпека при навчанні плавання забезпечується:
наявністю і готовністю рятувальних засобів та аптечки; розмежувальних доріжок та іншого обладнання;
перевіркою кількості займаються до входу в воду, у воді і після виходу з води;
призначенням за спостереженням за ними двох - трьох плавців;
забороною навчаним входити у воду і виходити з неї без команди;
навчанням стартовому стрибку при глибині не менше 1,5 м, а при стрибках у воду з 3-метрової вишки - не менше 3-х м;
забороною пірнання і стрибків у воду займаються, які перенесли захворювання середнього та внутрішнього вуха; як виняток, допуском їх до занять плаванням тільки в тому випадку, якщо слуховий прохід закладено ватою, густо змащену вазеліном;
забороною плавання біля вишки під час стрибків у воду; дозволом чергового обучаемому стрибати, не раніше ніж попередній стрибун відпливе від місця входу у воду на відстань не менше 5 м;
навчанням пірнанню тільки зі страхувальним кінцем довжиною 5-6 м з поплавком на одному кінці; ознайомленням займаються зі способом вирівнювання тиску на барабанні перетинки;
при навчанні плаванню в одязі зі зброєю перевіркою правильності підгонки обмундирування та спорядження, а також кріплення підтримуючих предметів; проведенням занять спочатку на глибині 1-1,5 м, а при переході на глибоке місце - уздовж натягнутої мотузки з поплавками;
припиненням занять у воді, якщо у займаються з'явилися ознаки сильного охолодження (озноб, «гусяча шкіра», посиніння губ).
Керівник занять та його помічник зобов'язані знати заходи безпеки та вміти надати першу допомогу потопаючому.
